8 наукових причин, чому ми любимо шкідливу їжу і не любимо корисну – SpeleLife
#nutrition

8 наукових причин, чому ми любимо шкідливу їжу і не любимо корисну

Кожен із нас стикався з розчаруванням від того як з появою в нашому житті здорової їжі починає зникати радість від самої ж їжі. Італійські психологи з Міжнародної школи перспективних наукових досліджень під керівництвом Франческо Форон на практиці підтвердили: одного зображення смачної, але шкідливої їжі достатньо, щоб наш мозок захотів її спробувати, незалежно від почуття голоду.

Ми постаралися розібратися, в чому причина нашої прихильності до фастфуду та солодощів.

1. Неприязнь до гірких смаків. Фізіологія смаку – наука молода і активно розвивається – стверджує, що якщо солодкий смак мозок визначає за допомогою 1-2 типів рецепторів, то за гіркий відповідають як мінімум 20. З цієї причини нам простіше відчувати навіть незначні відтінки гіркоти в продуктах. Історично гіркий смак є сигналом тривоги. Більшість природних токсинів мають якраз присмак гіркоти, тому нашим предкам було життєво важливо визначати небезпеку самим кінчиком язика. Сьогодні ця особливість відіграє скоріше проти нас – більшість зелених овочів, які багаті клітковиною, вітамінами і мінералами, мають якраз гіркуватий присмак, який і визначає їх «несмачний смак».

2. Любов до солодкого. Якщо гіркі смаки визначаються нашим мозком як потенційно небезпечні, то солодке для організму людини – це енергія. Більшу частину свого часу наші предки проводили в пошуках їжі. Солодкий смак стиглих фруктів вказував на їжу, багату вуглеводами, калорійну і легко засвоювану. Сьогодні, коли така їжа виявляється в нашому меню, в різних відділах мозку підвищується рівень дофаміну – гормону, який бере участь у виникненні відчуттів нагороди і задоволення. Цією особливістю нашого мозку активно користуються виробники – навіть сучасні йогурти і молоко містять цукор. Крім цього, в багатьох продуктах міститься високофруктозний кукурудзяний сироп, який з біологічної точки зору є цукрозамінником. Щоб більш повно представити вплив цукру на наше життя, багато вчених порівнюють його з ефектами від таких наркотиків як героїн.

3. Упередження до необробленої їжі. Гидливість – це ще один захисний механізм, який рятував наших предків від харчових отруєнь і загибелі. Як і багато інших, він заснований на почутті страху і практично не контрольований нами в повсякденному житті. На біологічному рівні гидливість регулюється нюховим аналізатором і відповідає за непереборне відчуття огиди поруч з потенційно небезпечними продуктами. До них наш організм може віднести як зіпсовану страву, так і необроблені фрукти та овочі. Червиве яблуко, морква неправильної форми або капуста зі слідами механічних пошкоджень – всі ці багаті вітамінами продукти наша підсвідомість відкине на користь апетитної і просмаженої булочки, загорнутої в гігієнічний целофан.

4. Колір. В одному з експериментів двом групам учасників було запропоновано визначити смак шоколадних цукерок в різнобарвній глазурі. Як і в M&M’s, вони відрізнялися лише кольором – начинка у всіх випадках була шоколадна. Першій групі сказали, що цукерки різних кольорів відрізняються начинкою, друга була впевнена, що начинка однакова. Коли випробуваним давали цукерки різних кольорів, учасники першої групи відчували різницю в смаку в два рази частіше. З зав’язаними очима різниця між відповідями груп зникала. Таким нехитрим чином вчені встановили, що колір впливає на сприйняття смаку. Ще до контакту з їжею він допомагає нам відсівати незрілі і зіпсовані продукти. Цим активно користуються виробники, розфарбовуючи все навколо. З їхньої подачі тепличні помідори набувають яскраво-червоних відтінків, а хліб – золотисту скориночку. Природа в цьому плані менш поворотка і не встигає перефарбовувати корисні продукти в привабливі тони.

5. Нюх. Вчені стверджують, що лише комбінація смаку і запаху допомагає нам дізнаватися смак продуктів. Щоб в цьому переконатися, досить пожувати мармелад з затиснутим носом – ми відчуємо солодкуватий присмак на язиці, не більше. Лише якщо ми вдихаємо на повні груди, мармелад заграє гамою смаків – від яблучного до лимонного. Більш того, наш мозок за роки життя створює свого роду базу з «нюхових образів», за допомогою якої ми і можемо розрізняти складні запахи. Маркетологи досконало оволоділи прийомами, пов’язаними з запахами, тому супермаркети зустрічають нас ароматами здобної випічки і шоколаду, від яких розігрується апетит і пристрасть до нездорових покупок. Дивовижний факт: запах кориці вважається найсильнішим стимулом до покупки.

6. Психологія. Як виявилося, не тільки зовнішній вигляд і приємний запах дозволяють фастфуду вигравати битву у здорової їжі за наш холодильник. Вчені пов’язують надмірне вживання солодощів з нашими дитячими звичками. Батьки часто заохочують дітей солодкими і шкідливими продуктами за хорошу поведінку. Проходить трохи часу, і вже дорослими ми винагороджуємо себе походом в ресторан або заїдаємо стрес шоколадом – солодощі в нашому житті стали асоціюватися з заповітним і бажаним. Варто було McDonald’s і Coca-Cola виграти боротьбу за дитячу увагу, як вони стали світовими брендами – практично кожен дорослий повертається до знайомих з дитинства смакам. Іноді боротьба за любов маленьких покупців виходить за рамки розумного. Так, знаменитий виробник Heinz в боротьбі за дитячу увагу почав випускати кетчуп всіх кольорів веселки – від зеленого до фіолетового. У перші 90 днів їм вдалося виконати річний план продажів. Потім, правда, ажіотаж вщух – дитячий інтерес недовговічний.

7. Любов до жирної їжі. Існує величезний перелік продуктів з високим вмістом жиру: картопля фрі, піца, бекон, бургери, морозиво. Наше непереборний потяг до них пов’язаний саме з їх поживною цінністю. Жири дуже калорійні – на них припадає в 2 рази більше калорій, ніж на вуглеводи. Однак через те що вони довше перетравлюються, організм віддає перевагу їх запасати, щоб використовувати, коли виникне нестача їжі. За таку нездорову звичку ми можемо дякувати нашим предкам, вимушених боротися за виживання. Чим більший рівень жиру вдавалося запасти після вдалого полювання, тим вище ставав шанс пережити наступне невдале. З цієї причини і сьогодні звук киплячого масла і смаженої їжі на сковорідці викликає у нас куди більше емоцій, ніж вид овочів в киплячій воді.

8. Любов до солоного. Згідно з останніми дослідженнями, ми щодня перевищуємо необхідний рівень споживання солі практично на третину. Традиційно високим вмістом солі відрізняється фастфуд, однак крім цього сіль в надлишку присутня і в багатьох консервованих і м’ясних продуктах. Якщо уважно почитати етикетки, можна виявити невелику кількість солі навіть у продуктах, що мають солодкий смак. Як і у випадку з цукром, наш організм активно реагує на солону їжу. Нам здається, що сіль покращує продукти, робить їх смак більш насиченим і яскравим. Вся справа в тому, що ще кілька тисяч років тому вона не була такою доступною, як зараз. При цьому важливість солі для організму людини важко переоцінити: вона є найкращим джерелом натрію – мінералу, вкрай важливого для роботи м’язів і нервових клітин. Не дивно, що сьогодні несолона і здорова їжа сприймається нами як позбавлена смаку.